zcilennyaМені було 23, коли я дізналась, що вагітна. Це була моя перша вагітність. З хлопцем з яким я зустрічалась на той час ми вже розійшлися. Коли я йому про це повідомила він спершу не повірив і сказав, що не впевнений, що це його дитина, оскільки ми застерігались, але коли я показала йому довідку про ультразвукове дослідження, де зазначався термін вагітності і сказала, що окрім нього в мене нікого не було він попросив час щоб подумати. В результаті він дав мені гроші на аборт, пояснюючи свій вчинок тим, що в нього не має до мене почуттів. Це ніби вибило мені землю з-під ніг, я була розгублена, приголомшена, тому що десь в глибині серця я сподівалась, що він мене підтримає. Я усвідомила, що залишилася зовсім одна, розуміння цього викликало в мене почуття розпачу, в мене з’явився страх… До того ж в мене був страх за дитину, оскільки ще не знаючи, що вагітна я вживала алкоголь… Але попри це все я хотіла цієї дитини і десь моє внутрішнє чуття мені підказувало, що з нею все гаразд, я навіть відчувала, що це дівчинка…

Свідчення учасниць реколекцій

siro noНа початку реколекцій
«Тепер уже знаю, якою може бути смерть»
«В кінці-кінців я тільки наполовину перенесла операцію. Моя друга половина померла разом з дитинкою. Біль був величезним.»
«Я просто мертва, мертва, мертва, мертва всередині.»
«Ніхто не казав мені, що в ту мить, коли перериватимуть мою вагітність, моя душа почне обливатися кров’ю... Аборт руйнує нанівець внутрішній світ жінки.»
«Я відчуваю, що помираю всередині.»
«Коли я вийшла з лікарні, частина мого серця залишилась там.»
«Я повинна була би вмерти разом з дитинкою.»
«На тому столі я відчувала подих смерті, всю її темноту та безповоротність.»
«Я відчуваю, що не треба було б народитися на цей світ, та іноді хочу померти.»
«Я хотіла померти разом з моєю дитинкою.»
«Я теж померла на тому столі після першого мого аборту.»
«Я не хотіла йти туди, проте була занадто втомлена, щоб боротися, занадто втомлена, щоб думати. Я просто зупинила свої почуття. Насправді то не я пішла в той день у лікарню, а хтось інший. З того часу не знаходжу свого справжнього я. Думаю, воно вмерло в той день…»
Наприкінці реколекцій
«Свою історію я пробую прирівняти до історії з кровоточивою жінкою, яка торкнулась Ісусового одягу і від цього зцілилась. Зі мною трапилось навпаки, адже не я торкнулась Його, а Він торкнувся мене. Ісус привів мене сюди. Я змогла покласти ношу, яку носила 26 років. Це була перша ніч, коли я спала спокійно! Я відчула полегшення, і з глибокою вдячністю дякую за все, що Господь послав на мій шлях задля мого зцілення».

   

Служба допомоги  

Мукачево:
050-060-57-87
Чоп:
050-546-47-58
Воловець:
095-1-034-034

e-mail: simya.i.zhyttya@gmail.com

Підтримка грудного вигодовування:
050-297-19-18

   

Питання і відповіді  

   
logoSIZH magyar.jpg